- неприхований
- —————————————————————————————неприхо́ванийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
неприхований — а, е. Який проявляється цілком відкрито … Український тлумачний словник
відвертий — а, е. 1) Який щиро виявляє почуття, думки; щиросердий, правдивий, прямолінійний. || Який виражає прямоту й щирість. 2) Неприхований, незамаскований, помітний для стороннього ока … Український тлумачний словник
відкритий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до відкрити. 2) прикм.Незачинений. •• Відкри/тий склад лінгв. склад, що закінчується на голосний звук. 3) прикм. Нічим не прикритий зверху або з боків. •• Відкри/та естра/да (сце/на тощо) естрада (сцена),… … Український тлумачний словник
голий — а, е. 1) Який не має на собі одягу, без одягу; оголений (про людину). || у знач. ім. го/лий, лого, ч. Той, хто не має на собі одягу. || перен. Який не має засобів до існування; бідний. || у знач. ім. го/лий, лого, ч. Бідна або погано одягнена… … Український тлумачний словник
незамаскований — а, е. 1) Без маскування. 2) перен. Неприхований; явний … Український тлумачний словник
неприкритий — а, е. 1) Який не має ніякого прикриття. || Не закритий добре, щільно. || Без головного убору. 2) перен. Який відбувається цілком відкрито; зовсім неприхований … Український тлумачний словник
неприхованість — ності, ж. Абстр. ім. до неприхований … Український тлумачний словник
неприховано — Присл. до неприхований … Український тлумачний словник
нетаєний — а, е, рідко. Неприхований … Український тлумачний словник
очевидний — а, е. 1) Дуже помітний; неприхований. 2) Безсумнівний, безперечний … Український тлумачний словник